Майданы

Трипільське поселення Вiльховець

Поселення займає площу 110 га i складається з кількох овальних структур.



Фотогалерея   Видео
Координаты 49°02'39.94"N, 30°50'59.05"E   G O W Я
Координаты майданов и других Мест Силы.

Поселення розташоване на відстані приблизно 1,5 км на захід від с.Вiльховець Звенигородського ра­йо­ну Черкаської області по обидві сторони брукованої дороги на с.Рижанiвку. З півночі воно об­ме­же­не глибоким яром, по дну якого протікає струмок. Такий самий яр знаходиться й на південь від по­се­лен­ня. Обидва вони частково зайняті сучасним селом. Із заходу та сходу територія пам’ятки об­ме­же­на незначними зниженнями рельєфу.

Планіграфія трипільського поселення Вільховець
Планіграфія трипільського поселення Вільховець за даними магнітометричних досліджень В. Дудкіна.

Поселення Вiльховець відоме з 1960-х рр. (Стефанович, Дiденко, 1968), наявність тут великої па­м’ят­ки встановлена за даними аерофотозйомки. За даними дешифрування аерофотознімка Вiль­хо­вець займав площу 110 га i складався з кількох овальних структур (Шишкін, 1973, с. 35). Розвідки М. Шмаг­лiя та В. Круца на початку 1980-х рр. встановили належність пам’ятки до косенiвської групи, яка змінює в цьому регіоні томашiвську групу (етап СІ). Отже, Вiльховець відноситься до поселень-гі­ган­тів Черкащини на одній із фінальних фаз їх існування. Крім трипільських матеріалів на території пам’ятки зібрано кераміку доби раннього заліза. Численні сліди бойових дій часів другої світової війни – рештки боєприпасів, осколки снарядів – вказують на те, що пам’ятка суттєво пошкоджена.

На пам’ятці В. Дудкіним проведені магнітометричні дослідження, які охопили всю її площу. Три­піль­сь­ке поселення за даними магнітної розвідки займало приблизно 100 га. У плані пам’ятка має оваль­ну форму і складається з двох овальних структур. Зовнішній овал виражений більш чітко, хоча вздовж нього ряд локальних аномалій, пов’язаних з залишками трипільських споруд, має досить дискретний ха­рак­тер. Внутрішній овал проявляється зі значно меншою чіткістю. Він лише гіпотетично ре­кон­ст­ру­ю­єть­ся за смугою майже не забудованого простору між зовнішнім овалом і чисельними скуп­чен­ня­ми будівель у центральній частині поселення. На півдні та південному сході пам’ятки помітна ще одна лі­нія забудови ззовні від головного овалу. За формою вона відрізняється від плавних обрисів дуги ова­лу і складається з декількох локальних дуг, випуклих назовні з максимальним віддаленням від лінії го­лов­но­го овалу на 100-150 м. Очевидно, ця забудова виникла в процесі подальшого розвитку поселення.

Загальна кількість аномалій на території поселення сягає близько 440. У тому числі в області пе­ри­мет­ра приблизно 100, а з урахуванням забудови другої (південної) лінії будівель – до 170-180 спо­руд. Решта залишків трипільських жител знаходиться у центральній частині пам’ятки. Скупчення аномалій невеликих розмірів за межами поселення зі східної сторони, можливо, має відношення до пам’ятки раннього залізного віку.

Найбільш чітко простежується низка будівель уздовж головного овалу, де вони розташовувались з не­од­но­рід­ною щільністю. В центрі поселення знаходяться подібні до кварталів скупчення з 15-20 бу­ді­вель у кожному. Деякі аномалії мають значні розміри – до 20×20 м. Можливо, це залишки при­бу­до­ва­них одна до одної споруд.

На поселенні Вiльховець в 1993 р. М. Вiдейком були проведені археологічні дослідження кількох об’єк­тів, у тому числі одного з жител (Вiдейко, 1997). Рештки житла являли собою скупчення об­па­ле­ної глини прямокутної форми, розмірами 20×7 м i товщиною 0,2-0,25 м, яке лежало під орним шаром i частково – в ньому на глибині 0,2-0,4 м від сучасної поверхні. Обпалена глиняна обмазка з домішкою по­ло­ви або без неї не рівномірно випалена, іноді перепалена до стану шлаку, місцями значно по­шкод­же­на оранкою.

За матеріалами розкопок житло являло собою каркасно-стовпову споруду прямокутної форми роз­мі­ра­ми 20×7 м. Воно мало два поверхи. Збереглася глиняна обмазка, що вкривала міжповерхове де­ре­в’я­не перекриття з розколотих колод. Про наявність другого поверху свідчить вимостка-вогнище, знахідки посудин на шарі обмазки. Нижній поверх із земляною підлогою був, очевидно, при­зна­че­ний для господарчих потреб. Тут знайдено великі посудини для зберігання припасів, миски, кухонні гор­щи­ки, зернотерки.

Рештки другого житла були частково досліджені шурфом 4×4 м, що був закладений на відстані 12 м на захід від першого житла на мiсцi плями обмазки на поверхні. Наявність житла була зафіксована та­кож і в магнітному полі аномалією розміром 15×6 м. На жаль, житло виявилося дуже зруйнованим. Збе­рег­ли­ся окремі шматки обмазки та пошкоджені оранкою фрагменти розвалів кількох посудин. Об­маз­ка з домішкою полови та з відбитками розколотого дерева на нижній стороні. Шурфування по­ка­за­ло, що магнітометрична зйомка дає змогу ефективно виявляти рештки навіть сильно зруй­но­ва­них споруд, якi досліджувати розкопками було вже просто недоцільно.

Поселення Вiльховець відноситься до косенiвської групи трипільських пам’яток етапу СII. Ізотопні дати, отримані з проб (кістки тварин), взятих у ямі, були визначені початком ІІІ тис. до н.е.

Поселення Лаб. індекс В.Р. В.С.
Вільховець Кі-6922 4170±55 2422±115
Вільховець Кі-6923 4165±60 2766±96
Вільховець Кі-6924 4205±50 2786±84
Вільховець Кі-6925 4225±55 2792±86


Главная   Статьи о постройках   Статьи о триполье   Фото   Фотогалерея поселений   Видео



Создан 18 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Рейтинг@Mail.ru