Майданы

Трипільське поселення Коновка

Поселення знаходиться поблизу с.Коновка Кельменецького району Чернівецької області в урочищі Пуцита, на схилі мисоподібного виступу плато, обмеженого з півночі й півдня неглибокими балками.



Фотогалерея   Видео
Координаты 48°29'09.68"N, 26°43'00.16"E   G O W Я
Координаты майданов и других Мест Силы.

Поселення знаходиться поблизу с.Коновка Кельменецького району Чернівецької області в урочищі Пуцита, на схилі мисоподібного виступу плато, обмеженого з півночі й півдня неглибокими балками. Мис змикається на сході з основним масивом плато, а із західної сторони переходить у заплаву струм­ка, який впадає в Дністер. Зайнята поселенням місцевість знижується в напрямі заплави. Площа па­м’ят­ки складає близько 10 га.

Планіграфія трипільського поселення Коновка
Планіграфія трипільського поселення Коновка за даними магнітометричних та археологічних досліджень: 1 – контури трипільських площадок за магнітометричними даними; 2 – контури дільниць розкопок; 3 – номера планшетів зйомки (за В. Дудкіним).

Магнітометричними дослідженнями, проведеними В. Дудкіним, охоплено всю площу поселення. У ме­жах основного поселення налічується понад 80 аномалій від жител та господарчих ям. Житлові спо­ру­ди утворюють прямокутні в плані структури, подібні до кварталів. Деякі аномалії ускладненої фор­ми відповідають, очевидно, розвиненим житловим комплексам із рештками різних господарських споруд. Розміри аномалій від будівель мають ширину 4-7 м при довжині 10-25 м. Ці дані підтверджено результатами польових досліджень під керівництвом М. Шмаглія у 1975-1980 рр. На відстані 200 м від основного масиву аномалій магнітною розвідкою виявлено ще 4 об’єкти. Розкопки показали, що ці споруди відносяться до трипільського «хутора», який існував пізніше за основне поселення.

Залишки жител у вигляді типових для пам’яток трипільської культури прошарків обпаленої глини за­ля­га­ють на межі чорнозему та суглинку, іноді трохи глибше. Одними з перших були розкопані жит­ло­ві споруди №1 і 2, що знаходилися на північно-західному схилі давньої балки на значній відстані від центральної частини поселення. Нижче коротко зупинимося на результатах цих та інших розкопок у Коновці (Шмаглій, Дудкін, Рижов, 1985).

Рештки жител №1 і 2 мали видовжену прямокутну форму і були орієнтовані по довгій вісі з пів­ден­но­го заходу на північний схід. Розчищені верхні шари залишків будівель складалися з великих шмат­ків обпаленої глини з відбитками колотого дерева на зворотній, нижній стороні. Глиняна обмазка, в якій зафіксований додаток полови, мала нерівномірний випал. Після розбирання верхніх шарів були ви­яв­ле­ні інші, нижні шари обмазки, що займають тільки західну половину площадок.

Нижні шари були потужніші від верхніх (до 30 см у порівнянні з 10-15-сантиметровим верхнім ша­ром) і відзначалися більш суцільним і компактним заляганням. Шматки глиняної обмазки добре за­глад­же­ні зверху, деякі з них мали тонку (до 0.5 см) підмазку з глини без рослинної домішки. У нижній час­ти­ні зафіксовані відбитки широких (20-25 см) плах, паль і інших конструкцій з дерева, орі­єн­то­ва­них паралельно вузьким сторонам будови. Дерев’яні деталі утворювали каркас, що служив основою гли­но­бит­ним міжповерховим перекриттям. Будинки мали земляну підлогу й перекриття другого по­вер­ху, що займало тільки половину будівлі (як про це свідчить нижній шар обмазки).

Верхній шар обмазки вказує на існування горища. Відносно функціонального планування житла, варто звернути увагу на групування масивного каміння, відщепів кременю, кісток тварин і фрагментів кераміки на земляній підлозі першого поверху. Можливо, саме тут відбувалася господарська діяльність мешканців. Другий поверх служив житловою частиною будинку, а горище призначалось для збе­рі­ган­ня запасів і господарського реманенту. Майже таку саму конструкцію мали два будинки комп­лек­су №12, що розміщені в південній частині поселення.

Трипільське поселення Коновка
Трипільське поселення Коновка: співставлення контурів площадок № 3 і № 4, визначених за магнітометричними даними та шляхом археологічних розкопок В. Дудкіним та М. Шмаглієм.

Площадки №3 і №4 знаходилися на схилі плато в західній частині поселення. Вони були розміщені па­ра­лель­но одна одній (на відстані 6-8 м) і орієнтовані довгою стороною із заходу на схід. Площадка №3 мала два шари обмазки. Верхній складався з невеликих шматків сильно обпаленої (майже до шла­ку) глини, що включала домішки полови. На відміну від першого шару, другий – нижній – скла­дав­ся з великих шматків обмазки, що утворювали досить щільний масив. Поверхня шматків ре­тель­но під­ма­ще­на тонким шаром глини без домішок і загладжена. У нижній частині обмазка другого шару мала від­бит­ки дерев’яних плах, що були спрямовані паралельно поперечним стінам будинку. Ширина від­бит­ків часто досягала 25-30 см.

Другий шар глиняної обмазки займав таку ж площу, що й перший, і цим площадка №3 відрізняється від розглянутих вище.

На землі, під нижнім нашаруванням обмазки виявлене скупчення фрагментів кераміки, знарядь пра­ці, зернотерки, кістки тварин. Більшість кераміки знайдена між першим і другим шарами обмазки.

Реконструювати площадку №3 можна як житло, нижній поверх якого мав земляну підлогу та ма­сив­не перекриття другого поверху, а другий поверх – легкий настил горища.

Площадка №4 складена тільки з одного тонкого шару обпаленої обмазки, що має в нижній частині відбитки невеликих плах і лозин. Більшість знахідок була виявлена на землі, під шаром обпаленої глини.

Конструктивні особливості площадки №4, а саме велика кількість знайдених тут знарядь праці, ка­м’я­них вимосток на земляній підлозі, а також незначна кількість фрагментів кераміки серед зна­хі­док, да­ють підставу вважати цю площадку залишками господарської споруди. Площа між будівлями №3 і №4 зайнята вимостками з пласких каменів, скупченнями відщепів кременю, кістками тварин, че­ре­паш­ка­ми Unio, фрагментами кераміки.

З північної сторони площадок №3 і 4 магнітометричною зйомкою була виявлена та перевірена шур­фа­ми й траншеями площадка №5. Вона була орієнтована перпендикулярно до площадок №3 і №4. Таким чином, усі три будівлі сплановані у формі букви «П», що створювало замкнений простір – двір. Без сумніву, можна вважати ці споруди єдиним житлово-господарським комплексом.

Привертає увагу площадка №7. Це була двокамерна споруда з товстим глинобитним перекриттям на дерев’яному каркасі та земляною підлогою першого поверху. Підлога частково покрита тонким ша­ром глини. На ній були вимощені глиняні споруди прямокутної форми, поруч з якими знайдені ант­ро­по- та зооморфні статуетки, глиняні «фішки»-конуси, вершини деяких із них модельовані у вигляді голів бика, оленя, людини (Шмаглій, Рижов, Шумова, 1978, с. 425). Розташування площадки №7 у цент­рі поселення, велика кількість різноманітної пластики (76 екз.), знайдений поруч з нею ха­рак­тер­ний посуд, а також відсутність знарядь праці, відходів виробництва, кісток тварин або інших ознак господарської діяльності дозволяє встановити відповідність сукупності зазначених вище знахідок залишкам культової споруди.

Таким чином, на поселенні вдалося дослідити декілька типів наземних глинобитних жител, що від­різ­ня­ли­ся як за функціональним призначенням, так і конструктивними особливостями. Передусім, це два типи двоповерхових будинків (у першому випадку перекриття займає тільки половину площі жи­тел – площадок №1, 2, 12, у другому – верхній поверх перекриває все житло – площадка №3), а та­кож одноповерхові – господарська будівля на місці площадки №4 і культова споруда площадка №7.

Поселення Коновка може бути віднесене до етапу ВІІ трипільської культури і датоване початком IV тис. до н.е. Два житла, досліджені за межами основного масиву поселення, відносяться до більш пізнього часу – етапу СІІ і датуються другою половиною IV тис. до н.е.



Главная   Статьи о постройках   Статьи о триполье   Фото   Фотогалерея поселений   Видео



Создан 09 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Рейтинг@Mail.ru