Майданы

Трипільське поселення Могильна III

Магнітометрична зйомка виявила досить складну структуру планіграфії пам’ятки, яка поки що не має аналогів серед поселень раннього етапу трипільської культури.



Фотогалерея   Видео
Координаты 48°17'23.05"N, 30°01'16.99"E   G O W Я
Координаты майданов и других Мест Силы.

Пам’ятка Могильна III виявлена поблизу с.Могильна Кіровоградської області. Вона розташована на 1,5 км вгору по течії струмка, що впадає в р.Могилянку зліва, напроти по­се­лен­ня Могильна II. По­се­лен­ня займає похилий схил балки на північній околиці хутора Йосипівка. На площі понад 10 га знай­де­но виходи обпаленої глини, фрагменти кераміки, знаряддя праці з кременю, уламки двох ан­тро­по­морф­них статуеток (Бурдо, 1997).

Поселення займало близько 7 га в північній частині підвищення над заплавою струмка. З півночі во­но було захищене яром. Магнітометрична зйомка виявила досить складну структуру планіграфії па­м’ят­ки, яка поки що не має аналогів серед поселень раннього етапу трипільської культури.

Трипільське поселення Могильна III
План розташування археологічних об’єктів та структурний план поселення Могильна III за даними магнітометричних досліджень В. Дудкіна.

Магнітометричними дослідженнями, проведеними В. Дудкіним, охоплено площу 12 га. За ма­гні­то­мет­рич­ни­ми даними можна припустити, що реальна площа пам’ятки менша за визначену на підставі зборів підйомного матеріалу на поверхні. Тут знайдено виключно матеріали, що належать до ран­ньо­го етапу трипільської культури. Це дозволяє встановити відповідність усіх виявлених аномалій решт­кам об’єктів саме цього часу.

Поселення мало в плані вигляд витягнутого ромбу зі скругленими кутами (що наближається до оваль­ної форми). Усього виявлено 105 аномалій різних розмірів, пов’язаних з різноманітними ар­хе­о­ло­гіч­ни­ми об’єктами. Більшість сконцентрована на площі 6 га, де вони утворюють компактну структуру, що складається з аномалій від наземних жител значних розмірів.

Можна виділити три витягнуті в плані структури, вписані одна в одну. Найбільша з них має розміри приблизно 180×230 м. Ближча до центру поселення структура має розміри приблизно 100×180 м. Між ними є незабудований простір шириною від 10-20 до 40-50 м. У зовнішньому периметрі можна ви­ді­ли­ти два проходи шириною 8-10 м, ніби фланковані аномаліями від житлових споруд та ям.

Зовнішній периметр поселення включав біля 40 аномалій різних розмірів, які належали, в основному, житловим спорудам. Більшість із них по довгій вісі орієнтована до центру поселення. Приблизно по­ло­ви­на з них була шириною 4-6 м і довжиною 10-12 м. Близько 15 аномалій мали більші розміри – ши­ри­ну 10-15 м та довжину до 20-30 м. Серед них кілька Г-подібних у плані споруд. Слід зазначити, що час­ти­на поселення не була досліджена. Це помітно з отриманого плану, на якому «зрізана» час­ти­на внутрішнього та зовнішнього периметрів поселення. Територія, яка потребує додаткового до­слід­жен­ня, складає близько 2 га. Тут могло знаходитися до 20-30 аномалій від різних об’єктів. Так­им чи­ном, загальна їхня кількість на поселенні могла досягати 120-130 одиниць.

Внутрішній периметр складався приблизно з 20 аномалій від жител різних розмірів. Більшість із них довгою віссю орієнтована до центру поселення. Найменші мали ширину 4-6 м при довжині 10-12 м, що відповідає типовим трипільським житлам. Решта жител при ширині 6-10 м мала по довгій вісі 20-30 м. Можливо, в деяких випадках аномалії від кількох зведених поруч будівель злилися, утворивши об’єкти шириною до 15-20 м. Крім того, на цій ділянці виявлено щонайменше два Г-подібних у плані житла значних розмірів. Інтервал між спорудами складав від 3-5 до 10-12 м. Крім площадок тут було виявлено також сліди ям різних розмірів.

В центральній частині поселення зафіксовано 12 аномалій різних розмірів. З них 4-5 належать жит­лам, решта – від ям. Два житла мали найбільші розміри – не менше як 10×(15-20) м, три споруди знач­но менші – (4-5)×(10-12) м. На плані поселення аномалії від ям та споруд у цій частині площі згру­по­ва­ні у вигляді овальної структури, яка повторює за обрисом зовнішній периметр.

У плануванні поселення Могильна III можна побачити початкову фазу формування схеми забудови, характерної для більш пізніх поселень, для яких є типовим, коли житла, орієнтовані по довгій вісі до центру поселення, розташовані поряд – на відстані декількох метрів і утворюють еліптичні структури, вписані одна в одну. Те саме можна сказати й про залишення незабудованого простору між ними. Таке планування найкраще відповідало потребам оборони.

Під час розвідок на Могильній III зібрано знаряддя праці з кременю, фрагменти посуду та ан­тро­по­морф­на пластика. Кераміка найбільш повні аналогії знаходить у матеріалах таких ран­ньо­три­піль­сь­ких поселень, як Олександрівка, Сабатинівка II, Гренівка. Це дає підставу віднести Могильну III до ета­пу Трипілля АІІІ2, вважати її дещо пізнішою за Могильну II (Бурдо, 1997, с. 70) і датувати пер­шою по­ло­ви­ною V тис. до н.е.



Главная   Статьи о постройках   Статьи о триполье   Фото   Фотогалерея поселений   Видео



Обновлен 07 ноя 2015. Создан 06 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Рейтинг@Mail.ru