Майданы

Трипільське поселення Глибочок

Поселення відкрите В. Доманицьким ще в кінці XIX ст. i, таким чином, є однією з перших досліджених пам’яток трипільської культури на території України.



Фотогалерея   Видео
Координаты 48°52'59.79"N, 30°47'23.30"E   G O W Я
Координаты майданов и других Мест Силы.

Трипільське поселення розташоване на західній околиці с.Глибочок Тальнiвського району Чер­кась­кої об­лас­ті, на лівому березі річки Гірський Тiкич, в урочищі «Шкільне». Воно займало ділянку плато, обмежену зі сходу довгим яром зі струмком та сухою балкою (праве відгалуження згаданого яру), що йде у пiвнiчно-схiдному напрямку i обмежує поселення. На півдні та південному заході межею є за­пла­ва ріки та схи­ли плато, перерізані невеликими балками. На заході межею поселення слугують схи­ли широкої балки.

Поселення відкрите В. Доманицьким ще в кінці XIX ст. i, таким чином, є однією з перших до­слід­же­них пам’яток трипільської культури на території України (Доманицкий, 1899). В середині 60-х рр. ХХ ст. поселення обстежувалося співробітниками Уманського iсторико-краєзнавчого музею В. Сте­фа­но­ви­чем та О. Дiденко. Більш детальна розвідка поселення у 1981-1983 рр. проведена загонами Три­піль­сь­кої експедиції IА АН УРСР під керівництвом М. Шмаглiя, Т. Мовшi, В. Круца (Шмаглiй, Вiдейко, 1992). У 1994-1995 рр. розкопки в Глибочку проводив С. Рижов.

Трипільське поселення Глибочок
План трипільского поселення Глибочок.

На дешифрованому аерофотознiмку (Шишкiн, 1985) добре помітні два еліпси, що складаються з щіль­но прибудованих одне до одного жител, які читаються у вигляді двох паралельних смуг, від­да­ле­них одна від одної приблизно на 100 м. В еліптичних структурах помітні розриви. В цент­раль­ній частині поселення на деяких ділянках також фіксуються сліди забудови у вигляді рядів жител, що читаються на знімках як суцільні смуги.

Зі сторони яру виділяється в’їзд на поселення у вигляді двох паралельних смуг, які торкаються до еліптичних структур. Північна частина пам’ятки досить зруйнована. Ця ділянка вкрита окремими плямами, які, напевне, відповідають слідам зруйнованих жител. За словами місцевих старожилів, свого часу площа поселення інтенсивно розорювалася, а обмазку, підняту при цьому на поверхню, збирали й вивозили в сусідній яр. В тій же частині пам’ятки на знімку помітні квартальні структури, наближені за формою до прямокутних. Такі загальні риси Глибочка, що відповідають результатам де­шиф­ру­ван­ня аерофотознiмка.

Трипільське поселення Глибочок
Магнітометричний план трипільского поселення Глибочок.

У 1994-1995 рр. В. Дудкіним на поселенні проведені магнітометричні дослідження, матеріали яких не лише підтверджують дані аерофотозйомки та візуальних спостережень, але й значно до­пов­ню­ють, уточнюють i деталізують планіграфію поселення. Зйомку проведено на території 132 га, однак виявилося, що й цього замало і поселення має ще трохи більшу площу.

Трипільське поселення Глибочок
Магнітна карта трипільского поселення Глибочок.

Насамперед, підтверджено існування двох еліпсів забудови. Діаметр внутрішнього еліпса (по довгій осі) – близько 800 м, зовнішнього – до 1000 м. Житла тут розташовані групами – від 4-5 до 10 i більше споруд, між якими були залишені проходи шириною 3-5 м. Усі житла були орієнтовані довгою сто­ро­ною до центру поселення. Між еліпсами відмічено окремі об’єкти, однак у цілому ця територія за­ли­ше­на незабудованою. На краю плато зовнішній еліпс порушено нез’ясованими об’єктами. Мож­ли­во, це сліди поселення черняхiвської культури, що наклалися на трипільську пам’ятку.

В центральній частині поселення можна вирізнити кілька подібних кварталам структур, що скла­да­ли­ся з різного числа споруд – від 2-3 до 10 i більше. Аномалії від окремих будівель тут мають іно­ді до­сить значні розміри: 10-15 м у ширину i до 30-40 м у довжину. Є також споруди, прибудовані одна до одної.

Магнітометричною зйомкою зафіксовано два укріплених в’їзди на поселення, розташовані один на­про­ти одного. Структура в’їзду до поселення, розташованого з пiвнiчно-схiдного боку, складалася з двох паралельних рядів будівель, які починалися на відстані 100 м від зовнішнього еліпса i майже під прямим кутом перетинали обидва еліпси забудови, перериваючись у проміжку між ними. У вигляді вулиці шириною 30-40 м вони заходять на 200 м в центральну частину поселення. З напільної сто­ро­ни, справа i зліва, в’їзд фланкований кількома десятками прибудованих одна до одної споруд. Ос­тан­ні утворюють два квартали розмірами 100×200 i 100×300 м. Структура другого в’їзду простіша і значно менша. Тут два ряди споруд, що її утворюють, простежено, починаючи з внутрішнього еліпса. В центральну частину поселення вулиця, яка йде від в’їзду, заходить на 150 м.

Площа поселення і досі інтенсивно розорюється i на поверхні спостерігаються скупчення обпаленої глини та фрагменти кераміки. Розкопками та шурфами встановлено, що рештки жител знаходяться на межі шару чорнозему та шару гумусованого суглинку (глибина від поверхні 60-80 см). За межами місцезнаходження жител культурний шар практично не фіксується. Поселення було забудоване, пе­ре­важ­но, наземними глинобитними житлами, що не виключає знаходження при подальших роз­коп­ках заглиблених жител, а також господарчих ям.

З 1994 р. почалося стаціонарне вивчення пам’ятки, коли експедицією під керівництвом С. Рижова були виявлені шурфами рештки глинобитних жител у пiвденно-захiднiй частині поселення, а рештки одного з них повністю розкопані. У 1995 р. роботи були продовжені – розкопувались рештки ще од­но­го наземного глинобитного житла, яке знаходилось у пiвденно-схiднiй частині поселення (Ри­жов, 1994, 1995, 2000). Обидва досліджені житла входили до зовнішнього кола забудови пам’ятки. За да­ни­ми розкопок це були двоповерхові споруди, другий поверх був жилий, а перший – мав гос­по­дар­че призначення. На підставі плану, складеного за магнітометричними даними, та ре­зуль­та­тів ар­хе­о­ло­гіч­них досліджень було створено концептуальну графічну реконструкцію трипільського по­се­лен­ня Глибочок.

Аналіз матеріалу, насамперед – кераміки, дозволяє віднести поселення поблизу с. Глибочок до дру­гої фази небелiвської локально-хронологiчної групи трипільської культури (етап ВII) та датувати па­м’ят­ку першою половиною IV тис. до н.е.

Ещё о трипольских городах и трипольцах:
О трипольцах
Трипольский музей
Трипільське поселення Тальянки
Трипільське поселення Небелівка
Трипільське поселення Чичиркозівка
Трипільське поселення Майданецьке
Трипільське поселення Доброводи
Трипільське поселення Косенівка
Трипільське поселення Розсохуватка
Трипільське поселення Козаровичі
Трипільські поселення в Тальному
Подземный трипольский город Вертеба



Главная   Статьи о постройках   Статьи о триполье   Фото   Фотогалерея поселения   Видео



Создан 03 ноя 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Рейтинг@Mail.ru